Ай

Скільки років: ай, ай, ай! Сонечко пекло, пекло…
Думали ми: рай, рай, рай, а воно — пекло!
Ай, плачу у дитинстві у свою подушку…
Ай, падаю із дерева, в крові коліна…
Ай, кулаком за школою ковтаю юшку…
Ай, під снарядами ховаюсь в Україні…
У-у, висиха’ подушка, відкриваю очі!
У-у, витираю кров і лізу знову вгору!
У-у, насипаю юшку іншим, я не хочу!
У-у, більше не ховаюсь, коли тисне ворог!